Кардіоміопатія – це зміна м’яза серця часто нез’ясованої причини.
Умовою постановки діагнозу «кардіоміопатія» є відсутність (або виняток після обстеження) вроджених аномалій розвитку, клапанних вад серця, ураження, обумовленого системними захворюваннями судин, артеріальної гіпертонії, перикардиту, а також деяких рідкісних варіантів ураження провідної системи серця.
Причини
Існує три групи основних причин розвитку первинної кардіоміопатії: вроджена, змішана, та набута. До вторинних відносяться кардіоміопатії внаслідок будь-якого захворювання.
Природжена патологія серця розвивається внаслідок порушення закладки тканин міокарда під час ембріогенезу. Причин дуже багато, починаючи від шкідливих звичок майбутньої матері та закінчуючи стресами та неправильним харчуванням. Також відомі кардіоміопатії вагітних та запальні кардіоміопатії, які по суті можна назвати міокардитом.
До вторинних форм належать такі види:
- Кардіоміопатія накопичена або інфільтративна. Для неї характерне накопичення між клітинами чи клітинах патологічних включень.
- Токсична кардіоміопатія.
- Ендокринна кардіоміопатія (метаболічна кардіоміопатія, дисметаболічна кардіоміопатія) виникає внаслідок порушення обміну речовин у серцевому м’язі.
- Аліментарна кардіоміопатія утворюється внаслідок порушення харчування, зокрема при тривалих дієтах з обмеженням м’ясних продуктів або голодуванні.
Прояви ГКМП різноманітні і залежать від ряду факторів: ступеня гіпертрофії міокарда, наявності та величини градієнта тиску, недостатності мітрального клапана, що нерідко зустрічається у хворих, ступеня зменшення порожнини лівого шлуночка та тяжкості порушення насосної та діастолічної функцій серця та ін. Скарги часто відсутні.
Розрізняють 3 групи КМП:
Гіпертрофічну.
Дилатаційну (застійну).
Рестриктивну.
Симптоми дилатаційної кардіоміопатії:
- Наростаюча серцева недостатність.
- Задишка при фізичному навантаженні.
- Швидка стомлюваність.
- Набряки на ногах.
- Блідість шкіри.
- Посинення кінчиків пальців.
Симптоми гіпертрофічної кардіоміопатії:
- Задишка.
- Болі у грудній клітці.
- Схильність до непритомності, серцебиття.
Симптоми рестриктивної кардіоміопатії:
- Набряки.
- Задишка.
Основним інструментальним методом діагностики всіх видів кардіоміопатій є УЗД серця.
Добове холтерівське моніторування електрокардіограми дозволяє оцінити частоту і вираженість порушень ритму серця і внутрішньосерцевих блокад, а також ефективність лікування, що проводиться. Лабораторна діагностика важлива для контролю ефективності терапії в оцінці стану водно-сольового балансу, для виключення деяких побічних ефектів препаратів, а також для виявлення вторинних причин ураження серця.
Профілактика
Так як причини кардіоміопатії не до кінця відомі, спеціальної профілактики на даний момент немає. Необхідно своєчасно лікувати захворювання серця
